- розвідувач
- —————————————————————————————розві́дувачіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розвідувач — а, ч. Те саме, що розвідник … Український тлумачний словник
розвідник — (той, хто займається розвідкою, перебуває в розвідці тощо), розвідувач, розвідач, вивідач; аґент (офіційна назва таємного співробітника чужоземної розвідки); шпигун (особа, яка працює на чужоземну розвідку); резидент (представник чужоземної… … Словник синонімів української мови
роз... — Слова лемківськоі говірки з префіксом роз в більшості мають те саме звучання, що й в укр. літерат. мові, і відрізняються від них тільки наголосом, напр.: розахатися, розахкатися, розбагнений, роздав[лений], розбесідуватися, розбещений,… … Словник лемківскої говірки
рудознавець — вця, ч. Знавець рудної справи, розвідувач корисних копалин … Український тлумачний словник